КИЇВ, 5-6 ЧЕРВНЯ 2018 р.
Це перетворення лінійного життєвого циклу промислової продукції, товарів, речей у замкнений багаторазовий життєвий цикл за допомогою ширшого застосування переробки та повторного використання, що принесе користь як для навколишнього середовища, так і для економіки
Це використання речей як за їх первісним призначенням, так і для виконання нових, невластивих їм раніше, функцій. Ремонт і продовження терміну служби – основа повторного використання. Найяскравіші приклади: оборотна скляна тара для напоїв, торгівля вживаними речами, відновлення виробів у промислових умовах (remanufacturing) шляхом заміни вузлів і деталей; створення предметів мистецтва і декору з деталей і речей, що відслужили свій термін.
Це процес фізичного чи хімічного перетворення будь-яких речей у нові матеріали або сировину, готові промислові вироби, в упаковку, конструкції, чи інші товари широкого вжитку.
Найпоширеніші приклади: виготовлення пляшок зі склобою, картону з макулатури, сталі з металобрухту, полімерних виробів з пластикових відходів, флісового одягу і синтепону з ПЕТ-пляшок.
Виробники напоїв і продуктів харчування та інших товарів масового вжитку пакують або фасують вироблені товари.
Виробники упаковки продукують гнучку упаковку у рулонах, картонну і паперову упаковки, скляні пляшки і банки, пластикові контейнери і т. ін. для пакування продукції підприємств.
Частина сировини та матеріалів, виготовлених шляхом переробки упаковки, йде знову на виробництво упаковки, а частина - на виробництво інших товарів, не пов'язаних з упаковкою.
Матеріали з переробленої упаковки можуть використовуватися не лише для виробництва нової упаковки, а й для інших товарів.
Підприємства- переробники за допомогою фізичних та хімічних процесів створюють матеріали для виготовлення нових товарів.
Перед тим як потрапити на переробку, роздільно зібрані відходи ретельніше досортовуються, пресуються та групуються за видами для відправки переробникам.
Підприємства, які здійснюють управління відходами у певних територіальних громадах, забирають роздільно зібрані споживачами відходи упаковки та відправляють їх на досортування або відразу на переробку.
Споживачі розпаковують товари, вживають або використовують їх, а упаковку роздільно збирають вдома.
Супермаркети, магазини і ринки продають товари у споживчій упаковці покупцям, а транспортну упаковку (ящики, картон, піддони, плівку) збирають та повертають постачальникам або продають як вторсировину переробним підприємствам.
Тисячі товарів у десятках видів споживчої упаковки та у кількох видах транспортної -- прямують до торговельних закладів.
Політика РВВ вперше почала застосовуватися на початку 1990-х років серед низки європейських держав, особливо для відходів упаковки, і в подальшому поширилася у країнах ЄС та за його межами. З того часу система РВВ сприяла значному збільшенню темпів переробки відходів, допомогла зекономити державні витрати на управління відходами і сприяла унезалежненню сфери управління відходами від економічних коливань і надходжень податків.
Імпорт макулатури в Україну складає 250‑350 тисяч тонн за рік!
| Тип відходів | Норма переробки в Україні сьогодні | Мета 2030 | |
|---|---|---|---|
| Згідно Національній стратегії | Згідно директиви 94/62/ЕС | ||
| Відходи загалом |
12-14% | 65% | 70% |
| Скло | 15-18% | 75% | 75% |
| Папір | 22-25% | 75% | 85% |
| Метали | 1% | 75% | 80% |
| Алюміній | 3-5% | 75% | 60% |
| Пластик | 10-12% | 60% | 55% |
| Дерево | 3-5% | 65% | 30% |
